Цікаві історичні маршрути для подорожей Рівненщиною
Для тих, хто любить подорожувати рідною країною, Рівненщина може запропонувати маршрути на будь-який смак. Колиска університетів Східної Європи Острог, оспіваний Гоголем Дубенський замок, руїни Тараканівського форту, Корецький монастир, дивовижної краси пейзажі. Познайомитися з чудесами рівненського краю буде цікаво і для любителів історії, і просто для поціновувачів прекрасного.
ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ - КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР СЛОВ'ЯНСЬКОГО СВІТУ
Дивовижно, але перший український університет – «Слов'яно-греко-латинська академія» - був заснований у 1576 р. у місті Острог князем Василем-Костянтином Острозьким. У ХVІ ст. рід князів Острозьких був одним із найвпливовіших на території Речі Посполитої. Василь-Костянтин розумів, що для входження «литовської» України в Королівство Польське, для ведення політичної та економічної боротьби в інтересах православ'я потрібен високий рівень освіти. На запрошення князя в Острог прибули українці та іноземці з багатим науковим і педагогічним досвідом. Тут вивчали слов'янську, грецьку, латинську, польську, давньоєврейську мови та так звані вільні науки (граматику, риторику, геометрію, музику, астрономію), а також вищі науки: філософію, богослів'я, медицину. Острозька академія стала першим українським навчальним закладом європейського типу. Випускниками академії були Петро Конашевич-Сагайдачний, Дем'ян і Северин Наливайки, Мелетій Смотрицький.
У дев'яності роки ХХ ст. університет був відроджений. Недалеко від центру міста в гарному парку з'явилося університетське містечко. Відреставрували старий корпус, збудували нові. Алея мудрості, цікаві скульптури та тріумфальна арка, споруджена на честь Острозької Біблії навіює думки про набуття свого місця в історії. Університетська молодь називає себе «спудеями» - так називали в Україні в XVI–XVIII ст. учнів братських шкіл - в знак збереження традицій. У 2000 році Острозький академії було надано статус національного університету.
ЛЕГЕНДАРНА ФОРТЕЦЯ ДУБНО
Головна визначна пам'ятка міста Дубно - Дубенський замок. Його будівництво почалося в 1492 році, а закінчилося майже через три століття. Твердиню багаторазово зміцнювали. Війна для городян була справою звичайною, тільки протягом ХVІІ ст. місто було в облозі 100 разів. При цьому за п'ять століть існування фортеця жодного разу не була взята штурмом. Місце в оточенні боліт було вибрано ідеально, багатокілометрові заплави унеможливлювали важкій артилерії ворога дістатися до стін фортеці. Крім того під замком були побудовані великі каземати - цілий лабіринт в кілька ярусів. Тут зберігали, запаси провізії, зброю, порох, ховали коней. Також тут ховалися городяни зі своїм майном. Замок з'єднувався з містом декількома широкими кам'яними підземними ходами. До кінця ХVІІІ ст. замок втратив оборонне значення.
Зараз фортеця перебуває в доброму стані. На території замку розташовано два палаци: палац князів Острозьких з південного боку, а навпроти нього - палац князів Любомирських, збудовані у ХVІ та ХVІІІ ст. Тут можна побачити великі банкетні та бальні зали, прикрашені гіпсовою ліпниною. При в'їзді на територію замку є міст і ворота із гербом роду Острозьких. Також тут розташована надбрамна вежа. Твердиня оточена оборонним ровом. У замку діє музей, тут влаштовують постійні та тимчасові виставки, проводять концерти, театральні вистави, конференції.
РУЇНИ КОРЕЦЬКОГО ЗАМКУ
Корецький замок стоїть на пагорбі над річкою Корчик на місці давньоруського городища. Укріплення було засновано в кінці XIІ ст. У другій половині XVI ст. Добушем Корецьким до фортеці добудували нові укріплення. Побудований на високому скелястому пагорбі замок має квадратне планування бастіонного типу. Його стіни з червоної цегли, що підносяться над землею на два яруси, із зовнішньої сторони колись були захищений ровом і земляним валом. З внутрішнього боку був забудований двоповерховими будівлями оформленими за допомогою техніки фігурної кладки в бароковому стилі та одноповерховими господарськими прибудовами з глибокими підвалами. Центральний в’їзд на територію Корецького замку захищає триярусна прямокутна надбрамна вежа.
Відсутність реконструкції та постійне перебування практично на передовій бойових дій призвели до того, що зараз споруда перебуває у занедбаному стані. Від замку збереглися руїни - надбрамна вежа, залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу та підземелля. Саме на ці руїни звернув увагу і замалював їх Тарас Шевченко, перебуваючи на волинських землях восени 1846 р.
Також зберігся Кам’яний підйомний міст. А через замковий рів до фортеці простягається реконструйований віадук.
ТАРАКАНІВСЬКИЙ ФОРТ
За три кілометри від Дубна неподалік від села Тараканів, ви побачите муровані споруди, які вражають своєю монументальністю, своїми товстелезними стінами, своєю оригінальною архітектурою. В кінці XIX ст. Російська імперія вирішила збудувати потужний форт на західному кордоні. Будівництво тривало до 1908 року. Під час Першої Світової війни його захопили австрійці, а потім його штурмували росіяни під час Брусилівського прориву.
Фортеця займає площу в чотири гектари, має квадратний периметр зі зрізаним західним кутом. Земляні вали форту роз'єднані ровом шириною 13 м. Довжина кожної з чотирьох сторін рову 200 - 240 метрів. Стіни рову міцно укріплені бетоном і цегляною кладкою. З чавуну були зроблені герметичні двері й усі драбини. Потрапити в середину можна було лише з допомогою висувного залізного мосту. Центр зовнішнього периметра займає друга лінія укріплень, що спирається з внутрішньої сторони на пояс безпечних казематів загальним числом сто п’ять. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом.
Офіційно закритий об’єкт перебуває в аварійному стані. Каземати і як увесь Тараканівський форт поросли травою, деревами та кущами. Приваблює атмосферою містики туристів, дігерів. Є майданчиком для гравців у пейнтбол та фотозйомки молодят на весілля.
