Вулиця Гоголя у Рівному. Гармонія старого й нового.

Костел Святого Антонія, початок ХХ ст. Костел Святого Антонія, початок ХХ ст.
Зал органної і камерної музики, початок ХХІ ст. Зал органної і камерної музики, початок ХХІ ст.

Нещодавно у Рівному на майдані Музики оселився янгол, що легко торкається чарівних струн арфи. Скульптурна композиція з металу, а поруч з нею впорядкований сквер, вечірнє різнобарвне освітлення Залу органної і камерної музики стали новою сучасною окрасою міста.

Саме звідси бере свій початок і старовинна невеличка вуличка, що носить ім’я Миколи Гоголя. Понад сто років тому була вона провулком Костельним, адже тут у 1899 році за проектом архітектора Костянтина Войцеховського був споруджений римо-католицький костел Народження Пресвятої Діви Марії і святого Антонія Падуанського. Ця вишукана готична споруда своїми двома симетричними шпилями стрімко здіймалася в небо, а сонячне проміння вигравало у різнокольорових вітражах вікон. Тут звучала вічна музика органу, а у криптах храму спочивали останки нащадків княжого роду Любомирських та місцевої польської знаті.

В часи комуністичного атеїстичного свавілля (кінець 1950-х рр.) костел Святого Антонія був закритий для відправи богослужінь, його приміщення зазнало зовнішньої і внутрішньої руйнації, знесені були шпилі і зрештою тут було відкрито кінотеатр "Глобус". Тридцять років тому, у 1987 році, в колишньому костелі після відповідних будівельних і реставраційних робіт був відкритий Зал органної і камерної музики і тут знову зазвучав орган.

Вулиця Гоголя, 2017 р.Вулиця Гоголя, 2017 р.

Вулиця Гоголя, 2017 р.

З приходом польської влади вулиця Костельна з’явилася у районі історичного «Грабника», де розпочиналась розбудова нового елітного кварталу і планувалося будівництво католицької каплиці. Провулок біля костелу було названо іменем Костянтина Буткевича – видатного католицького діяча, який у 1923 році прийняв мученицьку смерть в СРСР.

Поруч з костелом у 1930-і роки були споруджені декілька двоповерхових цегляних будинків, які тісно тулились один до одного. І сьогодні ці ошатні будинки з минулого створюють атмосферу театральної декорації, бажання стишити ходу, помилуватись заквітчаними старими балкончиками.

Приміщення першої рівненської муніципальної електростанції, 1996 р. Приміщення першої рівненської муніципальної електростанції, 1996 р.
Приміщення колишньої електростанції, 2017 р. Приміщення колишньої електростанції, 2017 р.
Фото біля стіни колишньої електростанції, 2018 р. Фото біля стіни колишньої електростанції, 2018 р.

Частково збереглося ще одне історичне приміщення на цій вулиці – будинок під №10, який нині є приватним житлом. Його поява у Рівному напередодні Першої світової війни стала значною подією, адже це була перша рівненська муніципальна електростанція. Раніше, у 1912 році, на вулиці Замковій запрацювала приватна електростанція князя Любомирського. Міська влада Рівного, плануючи спорудження електростанції, оголосила своє рішення придбати землю в центральній частині міста і зрештою прийняла пропозицію братів Луковських, які на Костельному провулку мали два дерев’яні будинки і 368 саженів землі. Андрію і Костянтину Луковським пообіцяли виплатити 12.000 рублів, половину з яких братам видали одразу, решту вони мали одержувати впродовж декількох років. Все було б добре, якби не війна. Потерпілими від цієї оборудки стали дві сторони.

Cім’я Костянтина Луковського, в якій було п’ятеро дітейОдин із братів – Костянтин Луковський поклав свої гроші в банк і незабаром розпрощався з ними назавжди. Його сім’я, в якій було п’ятеро дітей, так і не спромоглася придбати власне житло і до 1944 року мешкала на вул. Фабричній, знімаючи кімнату у власниці Антоніни Вишневської, допоки в цей дім не втрапила бомба і знищила його повністю.

Будувалась дизельна електростанція у 1913 році, а запрацювала на повну потужність вже у розпал війни. Близько десяти вулиць Рівного одержали електричний струм з Костельного провулку, 285 лампочок освітлювали вулиці Шосейну, Тополеву, Сенаторську, Директорську, Дубенську, Німецьку, Торгову… Свої корективи у цей поступальний технічний прогрес внесла війна. Почалась евакуація підприємств, різних державних і приватних господарств на схід. Обладнання електростанції було демонтоване і вивезене, а те, що залишилось, вивели з ладу.

Польська влада, яка встановилася в місті у 1921 році, на якийсь час відновила роботу "електровні", додавши їй потужностей ще однієї підстанції. Наступним етапом використання цієї споруди – була організація тут міської лазні.

Нині ж лише контрфо́рси на фасадній стороні будинку нагадують про його перше призначення. Цей будинок є, частково збереженою у Рівному, пам’яткою промисловості і техніки початку ХХ століття.

Вулиця Гоголя, 12. Обласна організація УТОС, колишній будинок ксьондза, 2018 р. Вулиця Гоголя, 12. Обласна організація УТОС, колишній будинок ксьондза, 2018 р.
Свято-Миколаївський храм, 2018 р. Свято-Миколаївський храм, 2018 р.

Зовсім непримітним видається одноповерховий будинок, що є сусідом органного залу, в якому нині розміщується Рівненська обласна організація УТОС. Старожили згадують, що за Польщі і в повоєнний час тут знаходились дитячі ясла. Відомо також, що у лівій частині цього будинку, яка є дерев’яною і була збудована одночасно з будівництвом храму, було помешкання ксьондза. Згадаймо, що особливою повагою католицької громади Рівного в міжвоєнний період користувались такі ксьондзи як Антоній Хоміцький і Серафим Кашуба і, можливо, вони теж перебували у цій хатині.

Розповідає Світлана Мельник-Маньковська, яка багато років працювала в установі УТОС:

Люди, які до нас приходять, кажуть, що не хочеться звідси йти. Тут аура благодатна. Очевидно, це тому, що тут «намолене» священиком помешкання. У ксьондза було дві кімнати. Тут є ніша, в якій, очевидно, зберігалися богослужбові книги.

Під час німецької окупації 1941–1944 років вулиця мала назву Юра. Ім’я ж видатного письменника Миколи Гоголя вона вперше одержала у 1940 році і носить його до сьогодні.

На вулиці Гоголя росте один із найстаріших дубів нашого містаТериторія дитячого садка №16 на вулиці Гоголя

Є на вулиці Гоголя ще одне затишне заквітчане місце – це територія дитячого садка №16, дошкільного закладу для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції. В повоєнні 1950-і роки тут розміщувалось підприємство "Зелене господарство", від якого залишились теплиці. Територія садочку зачаровує своїми рослинами, серед яких кидається в очі розкішна агава. Тут росте один із найстаріших дубів нашого міста.

Маленька вуличка, що починається від майдану музики, завершується біля річки Усті, що в прадавні часи віддала свої береги для будівництва нашого міста. А ще ця старовинна історична вулиця прийняла у свій віковий волинський урбаністичний простір новий Свято-Миколаївський храм Української греко-католицької церкви. Ця красива споруда над річкою є одним із найкрасивіших греко-католицьких храмів споруджених в України за роки її незалежності.

Вулиця Гоголя. Картина О.ГурістюкаВулиця Гоголя. Малюнок О.Сергеєвої

Все частіше на вулиці Гоголя можна зустріти любителів фотографувати історичні закутки Рівного. А рівненські художники Олександр Гурістюк та Олена Сергеєва увічнили вулицю у своїх творчих роботах.

Вулиця Гоголя має свою неповторну цікаву історію, а ще має майбутнє, де єдино має зберігатися минувшина, що гармонійно поєднується з сучасністю.

Галина Данильчук

x